---
title: "Велика податкова дивергенція: 26 штатів США ріжуть ПДФО, Європа зводить exit-стіни — хто реально переїжджає"
description: "Республіканські штати законодавчо прописали шлях до нульового прибуткового податку, демократичні полюють на мільйонерів, Європа грає в ту саму гру між країнами. Офіційні дані показують несподіване — масової втечі багатих немає, але вузький мобільний хвіст справді рухається, і саме він робить бюджетам найбільше боляче."
author: "Дністер"
published: 2026-08-22T03:01:27.000Z
language: uk
url: https://neurodrift.org/blog/velyka-podatkova-dyverhentsiya/
tags: ["податки", "міграція капіталу", "США", "Європа", "фіскальна політика", "податкове резидентство"]
---
# Велика податкова дивергенція: 26 штатів США ріжуть ПДФО, Європа зводить exit-стіни — хто реально переїжджає
У березні 2026 року губернатор штату Вашингтон Боб Фергюсон за один тиждень підписав два закони, які дивляться в протилежні боки. Перший — [скасував торішнє підвищення податку на спадщину](https://washingtonstatestandard.com/2026/03/24/ferguson-signs-law-to-undo-wa-estate-tax-increase-enacted-last-year/): ставку 35%, найвищу в країні, повернули до 20%, бо легіслатура злякалась утечі заможних родин. Другий — [запровадив перший в історії штату прибутковий податок](https://washingtonstatestandard.com/2026/03/30/income-tax-signed-in-washington-with-a-legal-challenge-close-behind/): 9,9% на доходи понад мільйон доларів. Штат, який дев'яносто років жив узагалі без податку на дохід, за сім днів і відступив перед багатими, і оголосив на них полювання.
Це не шизофренія однієї легіслатури. Це стислий портрет процесу, який The Economist у серпневій статті [«America's income taxes are diverging»](https://politicalwire.com/2026/08/06/americas-income-taxes-are-diverging/) назвав історично новим: [26 штатів знизили ставки прибуткового податку за останні п'ять років](https://taxfoundation.org/data/all/state/state-income-tax-rates-2026/), і майже всі вони — республіканські; демократичні тим часом рухаються у зворотний бік. Раніше обидві партії тримали ставки в одному коридорі. Тепер коридору немає — є два табори, що розбігаються, і мільйони платників податків між ними.
Та сама гра йде і між країнами Європи, і між континентами — з тією різницею, що там між юрисдикціями стоять кордони, мови й дедалі вищі exit-стіни. Нижче — розбір усіх трьох рівнів на офіційних даних. Попереджаю одразу: найцікавіше в цій історії не те, хто куди переїхав. Найцікавіше — наскільки менше людей переїхало, ніж обіцяли заголовки, і хто саме заробляє на тому, щоб ви вірили в «масову втечу мільйонерів».
## Червона половина: гонка до нуля
У 2021 році плоску ставку прибуткового податку мали [шість штатів. У 2026-му — п'ятнадцять](https://taxfoundation.org/data/all/state/flat-tax-state-income-tax-reform/): за п'ять років до клубу додались Аризона (2,5% — найнижча плоска ставка країни), Айова, Джорджія, Айдахо, Кентуккі, Луїзіана, Міссісіпі, Північна Кароліна, а з 2026-го — Огайо з 2,75%. З 1 січня 2026 року [дев'ять штатів одночасно знижують ставки](https://www.cbsnews.com/news/nine-states-cutting-income-taxes-2026/). Дев'ять штатів не мають податку на зарплату взагалі; Міссісіпі [офіційно претендує стати десятим](https://governorreeves.ms.gov/gov-reeves-signs-historic-legislation-eliminating-mississippis-individual-income-tax/).
Механіка скрізь схожа: не разове зниження, а «тригери» — ставка автоматично падає на чергову сходинку, коли надходження бюджету перевищують поріг. Звучить як фіскальна дисципліна. У практиці буває інакше. Кентуккі за два роки [двічі пом'якшував власну тригерну формулу](https://www.wkyufm.org/news/2024-08-22/kentucky-hits-budget-triggers-for-income-tax-rate-cut-in-2026), щоб зниження до 3,5% не зупинилось — правила гри переписували по ходу гри. А Міссісіпі ухвалила свій головний закон [з друкарською помилкою в десяткових цифрах тригерів](https://mississippitoday.org/2025/03/20/oops-senate-sent-house-an-income-tax-bill-with-typos-house-went-with-it-whats-next/): Сенат надіслав Палаті текст, що випадково прискорював шлях до нуля, Палата свідомо проголосувала за бракований варіант, а губернатор підписав, пообіцявши «виправити пізніше». Скасування коштуватиме бюджету близько $2,2 млрд на рік — приблизно третини податкових надходжень штату; компенсація підвищеним акцизом на бензин і зростанням економіки покриває на папері половину.
Найпоказовіший кейс — Канзас. У 2012–2017 роках штат уже проводив «експеримент Браунбека»: різке зниження податків без жодних запобіжників. Результат відомий: [зростання зайнятості вдвічі нижче національного](https://www.cbpp.org/research/kansas-provides-compelling-evidence-of-failure-of-supply-side-tax-cuts), діри в бюджеті, знижений кредитний рейтинг — і в 2017-му республіканська супербільшість сама скасувала власну реформу. Минуло вісім років, і у 2025-му [та сама легіслатура подолала вето губернаторки](https://kansasreflector.com/2025/04/10/kansas-legislature-votes-to-reject-governors-veto-of-bill-tied-to-possible-income-tax-cuts/) і знову запустила шлях до плоскої ставки — цього разу з тригерами. Політична пам'ять про провал не зупинила повторну ставку на те саме — лише додала страхувальний трос.
А от Міссурі показує, як промахуються прогнози вже сьогодні. У липні 2025-го штат першим у країні [повністю звільнив приріст капіталу фізосіб від податку](https://dor.mo.gov/news/newsitem/uuid/15044650-59dd-48f4-975a-01988d485255). Офіційна оцінка втрат — близько $111 млн на рік. Фактична, [за пів року](https://missouriindependent.com/2025/12/18/missouri-faces-budget-crunch-as-capital-gains-tax-cut-hits-harder-than-expected/), — близько $500 млн, з прогнозом дефіциту загального фонду до $1 млрд із 2027 фіскального року. Прогноз промахнувся вчетверо-вп'ятеро — аудитор штату вже публічно радить «починати гальмувати» видатки.
Ціна питання розподілена нерівномірно. За розрахунками ITEP, у середньому по країні [нижні 20% платників віддають штатам і місцевій владі 11,4% доходу, а топ-1% — 7,2%](https://itep.org/tax-systems-in-44-states-exacerbate-inequality-in-depth-who-pays-study-finds/): податкові системи 44 штатів уже посилюють нерівність, і заміна прибуткового податку податком з продажів посилює її далі. Навіть у Південній Кароліні, що законодавчо закріпила шлях до ставки 1,99%, [23% платників спершу отримають підвищення](https://itep.org/south-carolina-h4216-eliminate-state-income-tax/) через заміну федеральних відрахувань.
## Синя половина: полювання на мільйонерів
На іншому боці карти йде зустрічний рух — і його вітрина стоїть у Массачусетсі. У 2023 році там запрацював 4% сюрчардж на доходи понад $1 млн. Скептики обіцяли втечу багатих і недобір. Сталося навпаки: [$2,2 млрд у перший рік, $2,99 млрд у другий](https://www.wbur.org/news/2026/07/22/massachusetts-wealthier-households-revenue-rich-taxes) і [$3,38 млрд у третій](https://www.mass.gov/news/fiscal-year-2026-revenue-collections-totaled-45542-billion) — щоразу суттєво вище прогнозу, гроші конституційно закріплені за освітою і транспортом. Але в цієї вітрини є задня стіна: за даними IRS, у 2023 році — перший рік дії податку — [штат втратив із мігрантами $4,2 млрд скоригованого доходу](https://www.investmentnews.com/regulation-legal-compliance/massachusetts-saw-42b-income-outflow-after-millionaire-surtax-took-effect/265787), і 70% цього відтоку припало на платників із доходом понад $200 тис. Прихильники резонно заперечують: тренд відтоку почався ще з пандемії, а [кількість мешканців-мільйонерів за капіталом зросла на 39%](https://www.boston.com/news/local-news/2025/04/28/report-number-of-millionaires-in-mass-has-actually-gone-up-since-new-tax-took-effect/) уже після запровадження податку. Обидва факти правдиві одночасно — вони просто вимірюють різні речі, і остаточний рахунок цього експерименту буде видно лише в IRS-даних за 2024–2025 роки, які вийдуть не раніше 2027-го.
Нью-Йорк демонструє інший жанр — стримування власних радикалів. Новий мер Нью-Йорка Зохран Мамдані прийшов з планом підняти міську ставку для мільйонерів на 2 відсоткові пункти; губернаторка Кеті Хоукул відповіла публічно: [«Я не хочу втратити ще більше людей до Палм-Біч»](https://qns.com/2026/04/millionaire-tax-mamdani-nyc/) — і план в Олбані не пройшов. Компромісом став [перший в історії штату pied-à-terre tax](https://www.hklaw.com/en/insights/publications/2026/06/new-york-state-enacts-pied-a-terre-tax): з липня 2026-го щорічний податок 4–6,5% на елітні «другі домівки» вартістю від $1 млн, якими володіють нерезиденти. Логіка бездоганно цинічна: оподаткувати тих, хто не голосує в штаті. Обережність Хоукул має арифметичне пояснення: прибутковий податок формує [до 69% надходжень бюджету штату](https://spectrumlocalnews.com/nys/central-ny/politics/2025/01/21/hochul-s--252b-budget-extends-millionaire-tax--poses-school-cell-phone-ban), і майже половину його платять мільйонери — база, з якою страшно гратися.
Каліфорнія тим часом готує найрадикальніший тест: у листопаді 2026 року штат голосуватиме за [Proposition 40](https://ballotpedia.org/California_One-Time_Wealth_Tax_for_State-Funded_Health_Care_Programs_Initiative_(2026)) — одноразовий 5% податок на статки понад $1,1 млрд, ретроактивно для всіх, хто був резидентом на 1 січня 2026-го (щоб не встигли втекти). Профспілка медиків зібрала 1,6 млн підписів, [перше опитування дає 48% «за» проти 41% «проти»](https://thehill.com/homenews/campaign/6033661-prop-40-billionair-tax-poll/). Верхня ставка штату вже й так найвища в країні — 14,4% на зарплатні доходи понад мільйон, а [топ-1% платників дає близько 40% усього прибуткового податку](https://factually.co/fact-checks/finance/california-income-tax-share-top-1-percent-top-0-1-percent-00808f) — разом із біржею ця база гойдає бюджет штату як палубу.
Чесна ремарка: сині штати — не моноліт. Гаваї у 2024-му провели [найбільше зниження податків у своїй історії](https://governor.hawaii.gov/main/addressing-affordability-unprecedented-tax-reform/) — для всіх, включно з найбагатшими. В Іллінойсі поправка про податок на мільйонерів [не набрала підтримки навіть у демократичному кокусі](https://news.wttw.com/2026/01/05/despite-mounting-budget-pressure-illinois-graduated-income-tax-remains-political); у Коннектикуті аналогічні законопроєкти три роки поспіль ховає губернатор-демократ. А лос-анджелеський «податок на маєтки» Measure ULA за три роки зібрав [$1,2 млрд проти прогнозованих $1,8–3,3 млрд](https://xtown.la/2025/06/03/two-years-in-the-los-angeles-mansion-tax-is-generating-much-less-than-anticipated/) — прогнози промахуються в обидва боки, залежно від того, хто їх писав.
## Що кажуть дані: велика міграція, якої майже немає
Тепер найважливіше. Чи їдуть люди? Їдуть. Чи так, як розповідають заголовки? Ні.
Офіційні дані IRS про міжштатну міграцію доходів — найкраще, що є у цій дискусії, з одним застереженням: вони відстають на два-два з половиною роки. Ось як виглядають три останні доступні зрізи для головних «переможців» і «донорів»:
| Рік даних | Флорида | Техас | Каліфорнія | Нью-Йорк | Іллінойс |
|---|---|---|---|---|---|
| 2020 (пік пандемії) | +$39,0 млрд | +$10,9 млрд | −$29,0 млрд | −$19,5 млрд | −$8,5 млрд |
| 2021–2022 | +$36,0 млрд | +$10,1 млрд | −$23,8 млрд | −$14,1 млрд | −$9,8 млрд |
| 2022–2023 (найсвіжіші) | +$20,6 млрд | +$5,5 млрд | −$11,9 млрд | −$9,9 млрд | −$6,0 млрд |
Чистий міжштатний потік скоригованого валового доходу (AGI), дані IRS SOI у зведенні Tax Foundation і Wirepoints.
Помітили напрямок? Ефект **слабшає, а не прискорюється** — для всіх п'яти штатів одночасно, і для переможців, і для переможених. Пандемійний сплеск нормалізується. Свіжіша демографія це підтверджує: за даними Census за 2024–2025 роки Флорида впала [з першого на восьме місце за внутрішньою міграцією](https://www.census.gov/newsroom/press-releases/2026/population-growth-slows.html) — приплив стиснувся з +310 тис. осіб у 2022-му до +22,5 тис. Головні причини гальмування — не податки, а [житло і страхування](https://www.axios.com/local/tampa-bay/2026/04/24/florida-affordability-housing-insurance-costs-population-growth-slowdown): медіанний будинок у Флориді вже дорожчий за середньоамериканський, а страховка — вдвічі.
Ба більше: сама Tax Foundation, головний постачальник карт «звідки тікають платники», у власній регресії чесно визнає, що податкова конкурентоспроможність пояснює [лише ~11% варіації міграційних рішень](https://taxfoundation.org/data/all/state/taxes-affect-state-migration-trends-2023/). А Tax Policy Center додає деталь, що ламає всю просту схему: у 2022 році більше нью-йоркців переїхало [в сусідні високоподаткові Нью-Джерсі й Коннектикут](https://taxpolicycenter.org/taxvox/high-tax-low-tax-headlines-miss-complexity-interstate-migration), ніж у Флориду з Техасом. Люди здебільшого їдуть за роботою, сім'єю і квадратними метрами, а не за податковою таблицею.
Чому ж тоді бюджети високоподаткових штатів реально кровоточать? Бо міграція багатства — не те саме, що міграція людей. Академічна література тут дає напрочуд узгоджену вилку. Люди з портативним доходом реагують на податки сильно: у футболістів-легіонерів еластичність міграції [близько одиниці](https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257%2Faer.103.5.1892), у іноземців на данській пільговій схемі — [1,5–2,0](https://eml.berkeley.edu/~saez/kleven-landais-saez-schultzQJE14danishscheme.pdf), у «зіркових» науковців-винахідників — [1,8](https://www.nber.org/papers/w21120). А вкорінені багатії майже не рухаються: серед американських мільйонерів за доходом штат за рік змінюють [лише ~2,4%](https://www.governing.com/finance/taxing-millionaires-will-send-them-fleeing-not-so-much), еластичність нью-джерсійських мільйонерів після підвищення 2004 року — [менше 0,1](https://cristobalyoung.com/wp-content/uploads/2018/11/NTJ-millionaire-migration-state-taxation.pdf), а лондонських non-dom після реформи 2017-го — [0,02](https://docs.iza.org/dp16432.pdf). Тікає не багатство як клас — тікає портативний дохід: свіжий, мобільний, ще не вкорінений. Осілий капітал здебільшого залишається і платить.
Проблема бюджетів у тому, що навіть кілька людей з хвоста розподілу — це вже гроші штатного масштабу. Джефф Безос переїхав із Сіетла в Маямі наприкінці 2023-го — офіційно, щоб бути ближче до батьків і космодрому Blue Origin — і невдовзі продав акцій Amazon на $8,7 млрд. У штаті Вашингтон із його податком на приріст капіталу це коштувало б йому дев'ятизначну суму; Флорида не взяла нічого. Оцінки економії — [$610–700 млн](https://www.cnbc.com/2024/02/12/jeff-bezos-move-to-miami-will-save-him-over-600-million-in-taxes.html). Кен Гріффін перевіз Citadel із Чикаго в Маямі і будує там [штаб-квартиру за $2,5 млрд](https://commercialobserver.com/2024/08/ken-griffin-citadel-securities-hq-miami-brickell-bay-drive/) — явище вже охрестили «Wall Street South». Один Безос статистично невидимий у міграційних таблицях — і цілком видимий у бюджеті штату.
## Європа: та сама гра, інші прапори
Перенесімо цю механіку через океан — і побачимо її ж, тільки з кордонами. Роль «синіх штатів» грають країни, що підвищують податки на капітал; роль Флориди — з десяток юрисдикцій, які цілеспрямовано будують режими-магніти.
Головний донор сезону — Британія. У квітні 2025 року вона скасувала режим non-dom, що проіснував понад два століття: тепер після чотирьох пільгових років новоприбулі платять як усі, а прожив десять років — [твої світові активи потрапляють під 40% податку на спадщину](https://taxscape.deloitte.com/article/reform-of-the-uk-s--non-dom--regime--inheritance-tax-and-trusts.aspx). Гучні від'їзди не змусили чекати: сталевий магнат Лакшмі Міттал [перебрався в Дубай](https://gulfnews.com/business/arcelormittal-billionaire-lakshmi-mittal-leaves-uk-for-dubai-amid-tax-reforms-1.500357605), брати-девелопери Лівінгстони з £9 млрд статків — [у Монако](https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-04-24/british-brothers-worth-9-billion-quit-uk-as-wealth-exodus-grows). Скільки поїхало загалом — чесна відповідь: точно ніхто не знає, і далі буде розділ про те, чому цифра «16 500», яку ви бачили в заголовках, не варта паперу. Офіційні дані HMRC за перший пост-реформний рік з'являться [не раніше 2027-го](https://bmmagazine.co.uk/finance/non-dom-tax-take-hmrc-figures-2026/).
Куди їдуть — видно добре:
| Юрисдикція | Механізм | Цінник | Обмеження |
|---|---|---|---|
| Італія | фіксований податок на весь іноземний дохід | €100 тис. (2017) → €200 тис. (2024) → [€300 тис. з 2026](https://www.imidaily.com/europe/its-official-italy-raises-its-flat-tax-to-e300000/) | до 15 років |
| Швейцарія | forfait — податок з витрат, не з доходу | зазвичай CHF 250–300 тис./рік | [~4 700 осіб, 19 з 26 кантонів](https://ins-globalconsulting.com/news-post/lump-sum-taxation-switzerland/) |
| Кіпр | non-dom: 0% на дивіденди й відсотки | внесок ЄСВ-подібних 2,65% | [17 → до 27 років з 2026](https://www.evidentrust.com/cyprus-non-dom-status-2026-complete-guide/) |
| Греція | фіксований податок на іноземний дохід | €100 тис./рік + інвестиція €500 тис. | 15 років; [офіційно лише 213 учасників](https://www.astons.com/news/greek-non-dom-tax-regime-complete-guide-for-non-residents-in-2025/) |
| Монако | нульовий ПДФО як такий | нерухомість від €1 млн реально | населення 38 857, [+163 британці за 2025](https://news.mc/2026/05/22/monaco-population-nears-39000-as-latest-census-reveals-shifting-resident-profile/) |
| Португалія | IFICI («NHR 2.0»): 20% плоскої ставки | лише наука/технології/інновації | 10 років; старий NHR закрито |
Італійський кейс найпромовистіший: ставку «квитка» за вісім років потроїли — з €100 до €300 тис. на рік, — а попит не зник. Це аукціон, і Мілан у ньому виграє в Лондона.
Тепер донори. Норвегія у 2022-му підняла податок на статки до 1,1% — і за один рік [виїхало понад 30 мільярдерів і мультимільйонерів](https://thedailyeconomy.org/article/how-billionaires-became-an-endangered-species-in-norway/), більше, ніж за попередні тринадцять років разом; найбагатший з утікачів, Х'єль Інге Рокке, осів у швейцарському Лугано. Але далі сюжет цікавіший за мем про «соціалістів, що розігнали багатих»: у 2024-му Норвегія закрутила exit tax — 37,8% на нереалізований приріст капіталу понад NOK 3 млн при виїзді — і [відтік суттєво сповільнився](https://www.canadianaffairs.news/2025/10/24/norways-wealth-tax-drove-out-the-rich-without-breaking-the-bank/). Емігранти, з'ясувалось, давали [лише 2% надходжень податку на статки](https://www.nrk.no/norge/sveits-utflytterne-stod-for-2-prosent-av-formuesskatten_-_-veldig-begrenset-1.17877713), самі надходження продовжили зростати, а на виборах у вересні 2025-го норвежці [переобрали лейбористів, і податок зберігся](https://news.bloombergtax.com/tax-insights-and-commentary/norway-wealth-tax-victory-shows-visible-fairness-still-matters). Медійна катастрофа виявилась бюджетно керованою подією.
Франція показала протилежне — межі політичної здійсненності. Податок Цукмана (мінімальні 2% зі статків понад €100 млн) парламент ховав тричі: Сенат відхилив у червні 2025-го, Асамблея — у жовтні, [Сенат повторно — у листопаді](https://www.publicsenat.fr/actualites/parlementaire/budget-2026-le-senat-rejette-a-nouveau-la-taxe-zucman). Спроба повернути жорсткий exit tax зразка 2011 року теж [випала з фінального бюджету-2026](https://www.hagnere-patrimoine.fr/guides-patrimoine/fiscalite-non-residents/exit-tax-2026). При цьому свіже дослідження урядової Ради економічного аналізу каже, що багаті французи емігрують [удвічі рідше за середнього француза](https://ceoworld.biz/2025/09/08/frances-wealth-tax-debate-myth-vs-reality-of-rich-exodus/) — 0,2% топ-1% на рік. Париж боїться втечі, якої в даних майже немає, і не може ухвалити податок, який половина парламенту вважає самогубством. Патова позиція.
Тим часом стіни ростуть по всьому континенту. Німеччина з 2025 року поширила свій Wegzugsbesteuerung — податок на нереалізовані прибутки при виїзді — [навіть на паї інвестфондів і ETF від €500 тис.](https://financemate.de/calculators/exit-tax) Бельгія, яка десятиліттями була раєм для приватного капіталу, з 1 січня 2026-го [вперше в історії запровадила 10% податок на приріст капіталу — і одразу власний exit tax](https://www.ey.com/en_be/insights/tax/the-new-belgian-capital-gains-tax-what-changes-in-2026) на додачу. Логіка проста: перш ніж підвищувати податки, замуруй вихід. І контрольний штрих до карти: Іспанія — єдина країна ЄС із повноцінним щорічним податком на статки — всередині себе має власну Флориду: Мадрид і Андалусія дають [100% пільгу на регіональну частину цього податку](https://taxfoundation.org/research/all/eu/2025-spanish-regional-tax-competitiveness-index/), тож заможні каталонці «емігрують» у Мадрид, не перетинаючи жодного кордону. Дивергенція фрактальна — вона відтворюється на кожному рівні, де є хоч якась автономія ставок.
## Світ: магніти, стіни і криза даних
На глобальному рівні картина та сама, тільки контрастніша — і саме тут ховається найважливіший методологічний скандал цієї теми.
Спершу магніти. ОАЕ — нуль особистого податку, 9% корпоративного, golden visa, з лютого 2026-го [ще й без передоплати 50% за нерухомість](https://www.sovereigngroup.com/news/uae-golden-visa-update-removal-of-minimum-down-payment-requirement-for-property-owners/). Саудівська Аравія роздає міжнародним компаніям [30 років нульової ставки за регіональну штаб-квартиру в Ер-Ріяді](https://kpmg.com/sa/en/insights/tax-insights/tax-alert-tax-incentives-are-announced-for-the-rhq-program.html) — 200+ ліцензій уже видано. Гонконг повернув інвесторську візу і за два роки зібрав [майже 3 200 заявок на ~HK$95 млрд](https://www.info.gov.hk/gia/general/202603/02/P2026022700711.htm). Сінгапур після скандалу з відмиванням SGD 3 млрд перестав бути автоматичним сейфом — family offices тепер проходять справжній огляд, і потік китайських грошей [помітно стиснувся](https://www.asiasentinel.com/p/chinese-family-offices-singapore-fall-sharply).
Тепер про дані, на яких стояв увесь глобальний наратив. П'ять років поспіль цифри на кшталт «у 2025-му Британію покинуть 16 500 мільйонерів, ОАЕ приймуть 9 800» постачала одна компанія — Henley & Partners, консультант із релокації заможних. У липні 2025 року незалежний форензик-аналіз [розібрав методологію](https://taxpolicy.org.uk/2025/07/27/henley-partners-millionaire-migration-report-analysis/): «резидентство» бралося з LinkedIn-профілів, а коли з бази між звітами прибрали нерухомість, кількість «мільйонерів» майже не змінилась — що при заявленому методі статистично неможливо. Tax Justice Network заговорила про [фабрикацію даних](https://taxjustice.net/press/millionaire-exodus-study-drops-author-and-numbers-after-fake-data-accusations/). Фінал показовий: у [звіті 2026 року](https://www.henleyglobal.com/publications/henley-private-wealth-migration-report-2026) Henley прибрала автора бази, прибрала точні числа і замінила їх 100-бальним «індексом мобільності багатства». Знамените «−16 500 з Британії» тихо перетворилось на «+15% заявок на наші послуги від людей з британською адресою». Компанія, що заробляє на переїздах багатих, п'ять років продавала світові статистику про те, як багаті масово переїжджають — а офіційна статистика HMRC весь цей час показувала відтік [у межах урядового прогнозу](https://taxjustice.net/press/hmrc-data-debunks-uk-non-dom-exodus-claims-ft-reports/). Це не означає, що міграції немає. Це означає, що її головний вимірювач був продавцем товару, який вимірював.
Втім, і без Henley видно системні зсуви. США — одна з двох країн світу з оподаткуванням за громадянством — поставили [рекорд відмов від паспорта з 2020 року](https://taxopilot.com/guides/us-exit-tax-renunciation/) (майже 4 820 за 2024-й), причому кожен заможний утікач платить на виході exit tax за IRC §877A. Паралельно адміністрація Трампа запустила «Gold Card» — грін-карту за $1 млн з обіцянками мільйона проданих карток і п'яти трильйонів доходу; станом на квітень 2026-го [схвалено рівно одну заявку](https://www.forbes.com/sites/saradorn/2026/04/23/trumps-gold-card-visa-flops-only-one-approved-so-far/). Європа закриває golden visas (Ірландія, Нідерланди, Іспанія — поспіль), Суд ЄС [визнав незаконним мальтійське громадянство за інвестиції](https://asil.org/insights/volume-29-issue-8/), Карибам [викручують руки](https://www.astons.com/blog/countries-under-eu-and-us-pressure/) і Брюссель, і Вашингтон. А глобальна координація буксує: США [фактично вийшли з мінімального податку Pillar Two](https://www.cato.org/blog/end-oecd-global-minimum-tax-what-obbba-means-pillar-two), ідея 2% податку на мільярдерів застрягла на рівні декларації G20, і навіть обмін даними про криптоактиви CARF стартує з 2027-го — але [саме ОАЕ, Сінгапур, Швейцарія і Гонконг відклали свій старт на 2028-й](https://www.taina.tech/resources-news-and-awards/48-jurisdictions-commit-to-implement-the-crypto-asset-reporting-framework-carf-by-2027). Рік форору для тих, хто розуміє.
Про те, чому «нуль податків» у рекламних юрисдикціях на практиці обростає substance-вимогами, CFC-правилами і прихованим цінником, ми детально писали в розборі [«0% податку: пропозиції, від яких варто відмовитись»](/blog/nul-podatku-pidpyska/) — тут лише зафіксуємо: між «переїхав у Дубай» і «легально перестав платити вдома» лежить прірва, в якій живуть податкові юристи.
## Український рахунок
На цій карті Україна виглядає незвично: формально ми — низькоподаткова юрисдикція, з якої їдуть не через ставки.
Цифри такі. Найманий працівник з грудня 2024-го віддає [23% з зарплати — 18% ПДФО плюс 5% військового збору](https://www.kmu.gov.ua/news/minfin-pidpysano-zakon-pro-derzhbiudzhet-2025-i-podatkovi-zminy-dlia-finansuvannia-syl-oborony-ta-zabezpechennia-finansovoi-stabilnosti). ФОП третьої групи — 5% єдиного податку плюс 1% військового збору з обороту, [до 10,09 млн грн на рік](https://monobank.ua/en/knowledge-base/fop/fop-3-grupa-2026). Дія.Сіті пропонує 5% ПДФО для фахівців і 9% податку на виведений капітал для компанії — з [державною гарантією незмінності умов на 25 років](https://bdf.gov.ua/pravovyy-rezhym-diia-siti-ne-zminytsia-vprodovzh-25-rokiv/); режим виріс до [понад 4 500 резидентів](https://finclub.net/news/kilkist-rezydentiv-diiasitu-zrosla-maizhe-do-4-tysiach.html), подвоївшись за рік. На тлі польських 12% ричалту, болгарських 10% чи кіпрських структур українські ставки цілком конкурентні — на папері.
Але міграція бізнесу все одно йде, і чесно назвати її причину: безпека і мобілізація, не податкова таблиця. За даними ДПС, українці вже [задекларували 4 536 контрольованих іноземних компаній](https://news.finance.ua/ua/ukrainci-zadeklaruvaly-ponad-4-5-tysyachi-kompaniy-za-kordonom-de-naybil-she-reyestruyut-biznes): чверть — у Польщі, далі Британія, США, Кіпр, Естонія. Лише за 2025 рік українці подали [33,8 тис. заявок на ФОП-аналог у Польщі](https://news.finance.ua/ua/ukrainci-zadeklaruvaly-ponad-4-5-tysyachi-kompaniy-za-kordonom-de-naybil-she-reyestruyut-biznes). Постанова про [виїзд чоловіків 18–22 років](https://mvs.gov.ua/news/roziasnennia-shhodo-viyizdu-za-kordon-colovikiv-vikom-18-22-rokiv-vkliucno) (серпень 2025) додала потоку молодих — сфера послуг відчула це першою.
І тут українцю варто засвоїти головний урок усієї цієї статті: світ, у який він переносить компанію, вже прошитий системами прозорості. КІК-звітність діє з 2022 року, штраф за неподання звіту — [332 800 грн](https://7eminar.ua/news/22964-stroki-davnosti-dlya-perevirok-shho-potribno-znati-platnikam-pislya-1), воєнний мораторій на штрафи тримається на воєнному стані, а не на календарі, і строки давності для перевірок уже почали розморожуватись. CRS автоматично несе дані про закордонний рахунок додому, з 2027-го до нього доєднається крипта через CARF. Гра «зареєструю тихенько ТОВ на Кіпрі, і ніхто не дізнається» закінчилась ще до того, як почалась велика податкова дивергенція. Легальні маршрути лишаються — Дія.Сіті всередині, прозорі структури зовні — але всі вони передбачають, що ти платиш комусь і десь, а не нікому й ніде.
## Що з цього випливає
Три висновки, які тримаються на даних, а не на заголовках.
Перший: дивергенція реальна і поглиблюється. Штати й країни більше не сходяться до середини — вони свідомо розбігаються в протилежні моделі, і кожен переїзд між ними стає дедалі більшою фіскальною подією. Тригери довиконають свою роботу: до 2030-х США майже напевно матимуть десятий штат без прибуткового податку і кілька штатів зі ставками під 15% для багатих.
Другий: масова «втеча багатих» — здебільшого міф, який продають ті, хто заробляє на переїздах. Офіційні дані вперто показують одне й те саме: переважна більшість заможних людей вкорінена — бізнесом, сім'єю, школами дітей — і платить підвищені податки, буркочучи, але не пакуючи валізи. Массачусетс три роки поспіль перевиконує план збору з мільйонерів; Норвегія пережила «катастрофічний вихід» мільярдерів із втратою 2% надходжень одного податку.
Третій, найважливіший для практики: мобільний хвіст існує, і його ціна непропорційна його чисельності. Один Безос коштує штату більше, ніж тисяча лікарів-мільйонерів, які нікуди не поїдуть. Тому розумні юрисдикції дедалі менше сперечаються про середні ставки і дедалі більше воюють за хвіст: магніти підвищують цінник квитка (Італія — утричі за вісім років), донори мурують exit-стіни (Норвегія, Німеччина, тепер і Бельгія). Податкова конкуренція перестає бути конкуренцією ставок і стає конкуренцією архітектур — входів, виходів і гарантій. Хто в цій грі житиме краще — покажуть не маніфести, а бюджетні звіти років через п'ять. Поки що рахунок такий: обидві сторони помиляються у прогнозах, але кожна — у свій бік.