Власний мінімальний аналог Starlink для України: 50–180 супутників, $1,4–3,6 млрд і близько чотирьох років до сервісу

01 · ЗалежністьЧотири роки на чужому вимикачі: від 5 тис. терміналів у 2022 році до обмеження швидкості у 2026-му

Starlink з’явився в Україні 26 лютого 2022 року, через два дні після вторгнення, коли тодішній віцепрем’єр Михайло Федоров попросив про це Ілона Маска в соцмережі 27 M. До квітня SpaceX і американська агенція USAID надіслали 5 тис. терміналів, до серпня в роботі було понад 20 тис., і близько 85% з них повністю або частково оплатили уряди та інші організації 28 M. У вересні 2025 року Федоров назвав понад 50 тис. терміналів, з них понад 29 тис. передала Польща 29 M.

Скільки терміналів працює насправді, ніхто публічно не рахує. Оцінки 2025–2026 років розходяться в п’ять разів: від офіційних 50 тис. до 160–250 тис., з яких близько 100 тис. — у війську 30,31 L. Причина в тому, що офіційні цифри охоплюють термінали, передані державою й партнерами, а люди та підрозділи купували ще й самі. З лютого 2026 року всі термінали треба реєструвати, тож точна цифра з’явилася в Міноборони й SpaceX, але не в публічних джерелах.

За ці роки залежність проявлялася щонайменше п’ятьма різними способами. Гроші: у вересні 2022 року SpaceX написала Пентагону, що не може далі фінансувати зв’язок, і оцінила рік роботи майже в $400 млн 32 M. Географія: того ж місяця Маск відмовився ввімкнути покриття біля Криму для атаки морських дронів 33 M. Призначення: у лютому 2023 року SpaceX обмежила використання Starlink для керування ударними дронами 34 M. Політика: у 2025 році Reuters повідомив, що американські переговірники згадували можливість відключення в торзі за корисні копалини 35 M. І техніка: у жовтні 2026 року швидкість руху терміналів обмежили без попередження 1,36 M.

Той самий механізм працює в обидва боки. У лютому 2026 року Україна разом зі SpaceX запровадила «білий список»: військові реєструють термінали через систему DELTA, бізнес — через «Дію», громадяни — у ЦНАПах, а незареєстровані відключають 37,38 H. За словами українських посадовців, так відрізали термінали, якими користувалися російські війська; ненадовго зв’язок втратили й деякі українські підрозділи, чиї термінали не встигли зареєструвати 39 L. Вимикач, який допоміг Україні в лютому, у жовтні спрацював проти неї. Він лишається в руках постачальника й уряду його країни.

Starlink при цьому — найкращий сервіс, який Україна може отримати. Мережа налічує понад 11 тис. супутників на орбіті 40 H, 13,6 млн абонентів і виторг сегмента зв’язку $5,2 млрд за третій квартал 2026 року 41,42 H. Найближчий конкурент, OneWeb, має ~650 супутників і громіздкіші термінали; у квітні 2025 року в Україні працювало менш як 1 тис. його терміналів 43 M. Тому питання не в тому, чим замінити Starlink, а в тому, що мати напоготові на день, коли його вимкнуть або обмежать.

02 · ФізикаСкільки супутників потрібно: від 52 на висоті 1 200 км до 160 на 550 км, і чому десятка не вистачить

Геостаціонарний супутник на висоті 35 786 км обертається разом із Землею і «висить» над однією точкою. Супутник на низькій орбіті так не може: на висоті 550 км він облітає планету за 95,5 хвилини, на 1 200 км — за 109 44 H. З одного місця на землі його видно лише кілька хвилин: за прольоту прямо над головою — до 4,5 хвилини на 550 км і до 9,3 хвилини на 1 200 км, якщо антена бачить небо від 25° над горизонтом 45 L. Потім треба перемикатися на наступний.

Звідси головне обмеження. Поки супутник летить над Україною, Земля під ним обертається, а сам він за годину опиниться над Австралією. Тому «регіональне» сузір’я на низькій орбіті насправді покриває всю смугу широт, де лежить регіон, навколо всієї планети 46 H. Для України це смуга 44–53° пн. ш.: Європа, Казахстан, Китай, Канада, північ США. Над самою Україною в кожен момент перебуває лише 0,1–0,3% супутників такої мережі 47 L.

Щоб порахувати мінімум, ми написали власну симуляцію L. Вона перебирає тисячі конфігурацій типу Walker (рівні орбітальні площини з однаковою кількістю супутників і зсувом фаз), рахує, чи бачить кожна точка смуги 44–52,5° пн. ш. хоча б один супутник у кожну мить, і шукає найменше сузір’я без жодного проміжку. Перевірка на відомому прикладі: схема Iridium (66 супутників, 781 км) у моделі дає 100% глобального покриття, як і в реальності. Інший дослідник незалежно, власним кодом за тим самим методом, отримав для тих самих умов 48, 84, 60 і 144 супутники на висотах 1 200, 780, 1 000 і 550 км — у межах 6–10% від наших 8 L.

Найбільше на кількість впливають дві речі. Перша — висота: що вище орбіта, то ширша зона видимості. На 550 км один супутник бачать у колі радіусом ~940 км, на 1 200 км — ~1 700 км 48 L. Друга — кут над горизонтом, нижче якого антена не працює. Плоска антена на машині серед дерев і будинків або на дроні з низьким підсиленням погано бачить супутник біля обрію. Тому для військових ми розрахували два варіанти: від 25° і від 35°. Підвищення кута з 25° до 35° збільшує кількість супутників у 1,6–1,9 раза.

Нахил орбіт теж має значення. Супутники на орбіті з нахилом 50–56° проводять більше часу саме над широтами України, тому регіональне сузір’я помітно менше за глобальне полярне. OneWeb, що покриває всю планету включно з полюсами, на тій самій висоті 1 200 км має 648 супутників (600 робочих і 48 запасних) і вимагає вищого кута над горизонтом 49 M. Iridium, навпаки, покриває весь світ 66 супутниками на полярних орбітах, бо його телефони працюють із супутником, що стоїть низько над обрієм L. У найкращих конфігураціях для України нахил був 50–56°, як і в розрахунку дослідника 50 L.

Але «мінімум» тут означає нульовий запас. Жодного запасного супутника, жодної відмови, жодного другого супутника, щоб ділити навантаження. Iridium тримає 66 робочих і 9–14 запасних на орбіті, OneWeb — 600 робочих і 48 запасних 51,49 M. Щоб у кожній точці завжди були два супутники, за нашою моделлю на 1 200 км потрібно 90 супутників замість 51–52, а на 550 км — 250 замість 152–160 L. І ще одне обмеження: ми рахували смугу 44–52,5° пн. ш., тобто суходіл України. Щоб покрити ще й південь Чорного моря до 41° пн. ш., потрібно, за розрахунком іншого дослідника, на 12–17% більше: 54 супутники на 1 200 км замість 48, 98 на 780 км замість 84 і 162 на 550 км замість 144 52 L. Покриття цілей глибокого ураження в Росії, на широтах 55–60°, ми не перевіряли.

03 · ЄмністьЩо дасть мінімум: 1–3 супутники над головою замість ~58 і 2–20 Гбіт/с на всю країну

Покриття відповідає на питання «чи є зв’язок». Ємність — на питання «для скількох». Тут мінімальне сузір’я програє Starlink найбільше. У нашій моделі над Україною (у середньому по смузі 44–52,5° пн. ш.) видно 1,4 супутника за схеми на 1 200 км, 1,9 — на 550 км і 2,7 — за подвійного покриття L. Геометрична модель для Києва дає Starlink медіану ~58 супутників у полі зору, OneWeb — ~11 9 L. Понад три чверті робочих супутників Starlink другого покоління літають на орбітах із нахилом 43° і 53°, які проходять якраз над широтами України 53 M.

Ємність одного супутника від першого покоління Starlink до V2 mini зросла приблизно вдесятеро, а за проєктом V3 — у ~150 разів. Перше покоління Starlink, за моделлю Массачусетського технологічного інституту (MIT), що рахувала за заявками компаній до регулятора, давало в середньому 6,5 Гбіт/с, максимум 19,7; перше покоління OneWeb — 2,0 у середньому й ~10 максимум 54,55 M. Для Starlink V2 mini SpaceX числа не публікує: модель банку Stifel закладає 60 Гбіт/с 56 L, оцінка ISPreview — ~96 57 L. Новий V3, за заявою SpaceX, дасть понад 1 Тбіт/с, але важить ~2 т і виводиться лише Starship 58 L.

Скільки з цього потрапить в Україну, залежить від того, чи вміє супутник направити промені саме на неї. Країна займає ~0,6 млн км², а зона видимості одного супутника на 550 км — ~2,8 млн км² 48 L. Україна — це ~22% зони видимості на 550 км і лише ~7% на 1 200 км. Супутник із керованими променями може спрямувати на неї більше; ми припустили 30% ємності L. Тоді комерційний супутник класу Telesat (~25 Гбіт/с у середньому за моделлю MIT) дає мінімальному сузір’ю 10–20 Гбіт/с на всю країну. Якщо працює 20 тис. терміналів і в кожен момент активна п’ята частина, це 2,6–3,5 Мбіт/с на активний термінал; за 50 тис. терміналів і подвійного покриття — ~2 Мбіт/с L. Якщо ж супутник віддає Україні лише частку, пропорційну площі, виходить 2–10 Гбіт/с і 0,5–2,6 Мбіт/с на термінал L. Це найменш певне число всього брифінгу.

Чи цього вистачить, залежить від завдання. Опублікованих вимог до швидкості каналу для українських дронів ми не знайшли. Відомо інше: через перевантаження Starlink на фронті дає близько 10 Мбіт/с на термінал при піковій швидкості 200 Мбіт/с 10 M, а оператори наземних роботів кажуть, що для безпечного керування потрібно щонайменше 30 кадрів на секунду 59 M. Наш висновок: мінімальне сузір’я забезпечить керування й телеметрію, текстові й голосові канали штабів і від кількох сотень до кількох тисяч одночасних відеопотоків по ~5 Мбіт/с (2–20 Гбіт/с ÷ 5 Мбіт/с ≈ 0,4–4 тис.) L. Сотні тисяч терміналів із відео, як зараз у Starlink, воно не обслужить.

Затримка пояснює, чому геостаціонарні супутники не вирішують проблему. Навіть за швидкості світла сигнал до геостаціонару й назад іде щонайменше 477 мс, а на практиці — від 600 мс 60 M. Для розвідки, логістики й повідомлень штабу цього досить, для пілотування дрона в реальному часі, за нашою оцінкою, — ні L. На низькій орбіті фізична межа — 15 мс на 550 км і 29 мс на 1 200 км 61 L; медіана Starlink у США, за даними SpaceX, — 25,7 мс, за незалежним виміром Ookla — близько 50 мс 62,63 M. Різниця між 550 і 1 200 км для дронів невелика, а супутників на 1 200 км потрібно втричі менше. Ціна — більші антени: на вдвічі більшій відстані сигнал слабшає приблизно вчетверо, тож термінали класу OneWeb важать понад 10 кг і коштують $7–10 тис. 64 M.

Ще два технічні рішення визначають, наскільки мережа справді «своя». Перше — лазерні лінії між супутниками. Без них термінал і наземна станція мають бачити той самий супутник; на 550 км вони можуть бути до ~2 600 км одне від одного, на 1 200 км — до ~4 400 км, якщо термінал бачить супутник від 25° над горизонтом, а станція — від 10° 65 L. Отже, станції в Польщі чи Румунії покривають усю Україну, але кожна станція стає точкою, яку можна атакувати. Найвідоміша атака на супутниковий зв’язок у цій війні вдарила саме по наземній частині: 24 лютого 2022 року кібератака на мережу KA-SAT вивела з ладу десятки тисяч модемів, довелося замінити ~30 тис. роутерів 66 M. Друге — захист від глушіння. За даними українських фахівців з радіоелектронної боротьби, російська станція «Волна Купол Гарант» глушить Starlink на ділянці близько 20 км² 67 M. Secure World Foundation у 2026 році зафіксувала, що у війнах досі застосовують лише неруйнівні засоби — глушіння й кібератаки 68 H.

04 · ЗапускиСкільки ракет: 4–10 Falcon 9 по $74 млн, а без SpaceX — черга

Ще 20 років тому вивести супутник могло коштувати більше, ніж сам супутник. Space Shuttle, за розрахунком NASA, обходився в ~$54,5 тис. за кілограм на низьку орбіту в номінальних доларах (~$61,7 тис. у доларах 2018 року), середнє по галузі за 1970–2000 роки — $18,5 тис. у доларах 2018 року 69,70 H. Falcon 9 за рекламною ціною 2016–2018 років ($62 млн за 22,8 т) знизив ціну до ~$2,7 тис. за кг — у 20 разів 69 H. За базою CSIS, що наводить ціни в доларах 2021 року, Falcon 9 у 3–4,5 раза дешевший за Atlas V, Ariane 5 і Delta IV Heavy 71 M.

У 2026 році стандартний запуск Falcon 9 коштує $74 млн; у 2025 році — $70 млн 11 M. Ракета виводить на низьку орбіту з малим нахилом 17,5 т із поверненням першого ступеня 72 M, тож офіційна ціна дає $4 229 за кг (або $3 246, якщо рахувати на максимум 22,8 т без повернення) 73 L. Скільки Falcon 9 везе на 1 200 км, SpaceX не публікує; наша модель бере 13 т — середнє корисне навантаження її запусків за проспектом. На практиці кілограм дорожчий: пересічний замовник окремого запуску в середньому везе 3,4 т і фактично платить ~$20 800 за кг, а місії Starlink заповнюють ракету на 96% 74 M.

Звідси перша несподіванка для суверенного сузір’я. Кількість запусків визначає не лише маса супутників, а й кількість орбітальних площин. Один запуск виводить супутники в одну площину; змінити площину на орбіті дорого, а розвести супутники природним дрейфом — довго (місяці). Для схеми з 52 супутниками в чотирьох площинах на 1 200 км (60 разом із запасними, по 700 кг) потрібно чотири запуски, для 160 супутників у десяти площинах на 550 км (176 разом із запасними) — десять; тут площини й маса дають те саме число L. Але для легших супутників площини стають головним обмеженням: ракета летить напівпорожньою, а платити доводиться за повний запуск. За офіційною ціною це $0,3–0,74 млрд, або $4–6 млн на супутник. SpaceX своїм Starlink, за зовнішніми оцінками, платить $15–28 млн за запуск, тобто $0,5–1 млн на супутник 75 L. Це прихована перевага, якої в покупця не буде.

Друга несподіванка — де брати ракети. У 2025 році SpaceX здійснила 165 запусків із 329 у світі 76,77 H. За її проспектом (незалежно не перевірено), вона вивела понад 80% усієї маси, що потрапила на орбіту. Усі інші ракети разом вивели близько 390 т (наш розрахунок: 2 600 т − 2 213 т) 12 M. 122 із 165 запусків SpaceX везли її власні супутники 76 H. Сторонні клієнти отримують місця: OneWeb після того, як Росія в березні 2022 року скасувала запуск на «Союзі», полетів на Falcon 9 через 8,5 місяця після підписання контракту, а на індійській LVM3 — через 6 78 M. Супутники при цьому вже були готові. Але тренд протилежний: у першому кварталі 2026 року SpaceX здійснила для сторонніх замовників лише 7 запусків проти 12 роком раніше, а з приходом Starship очікує менше запусків Falcon 9 (за проспектом, який ми не змогли перевірити незалежно) 79 L.

Європейські варіанти поки що вузькі. Ariane 6 у 2025 році злетіла чотири рази при плані шість, а у 2026-му план скоротили з восьми до шести чи менше через несправність турбонасоса 13,80 M. Ціна Ariane 64 — близько €115 млн (оцінка; Arianespace цін не публікує), або ~$6,2 тис. за кг 81 L. Малі європейські ракети на кшталт Spectrum компанії Isar (ракета вийшла на орбіту з другої спроби 5 вересня 2026 року) піднімають до ~1 т 82 M — для сузір’я з десятків супутників по 500–700 кг це десятки запусків. Amazon має понад тисячу збудованих супутників, але запустила лише 396, бо бракує ракет 83 M.

Starship обіцяє ціни за кілограм у кілька разів нижчі. 28 вересня 2026 року він уперше вийшов на орбіту і вивів 26 супутників Starlink V3, хоча один із двигунів корабля вимкнувся завчасно 84 M. Публічної ціни немає; з річного звіту Voyager Technologies випливає ~$90 млн за запуск близько 2029 року, тобто ~$900 за кг при 100 т 85 L. Модель кембриджських економістів прогнозує середню ціну по галузі ~$300 за кг у 2040 році, якщо Starship вийде на повний масштаб 86 M. Для рішення 2027 року це не аргумент: комерційні запуски Starship для сторонніх замовників — щонайраніше кінець десятиліття, і це теж SpaceX.

05 · ЦіниСупутники, наземні станції й термінали: від ~$0,8 млн до ~$29 млн за супутник і до $10 тис. за термінал

Сузір’я — це не лише супутники. Ось що в нього входить і що з цього найдорожче.

Супутники — найбільша стаття витрат. Ціни в контрактах 2022–2026 років утворюють дві групи. Комерційний широкосмуговий супутник масою 500–750 кг коштує близько $8 млн: контракт Telesat з MDA — ~$1,55 млрд за 198 супутників 16 M, Rivada домовилася з Terran Orbital про $2,4 млрд за 300 87 L. Eutelsat замовила в Aerospacelab 264 платформи для IRIS² за €2,4 млрд, тобто, за нашим розрахунком, ~$10,6 млн на платформу; договір охоплює й інтеграцію корисного навантаження, яке окремо будує Thales 88 H. Військовий супутник для мережі Пентагону, з лазерними лініями й захищеним зв’язком, коштує $9–29 млн. York отримала контракт на $382 млн за 42 супутники, Lockheed Martin — на $700 млн за 42 17 M; у другій серії ціни сягали $20–23 млн у Lockheed і Northrop і $28,6 млн у Rocket Lab, але контракти включали наземну частину й супровід 18,19 M.

На цьому тлі заява UASAT — 360 супутників за $1,1 млрд разом із запуском, тобто ~$3 млн на супутник за нашим розрахунком 22 L, — утричі нижча за комерційні контракти. Вона можлива для малих супутників данської GomSpace, але тоді й ємність кожного менша. Протилежний полюс — IRIS²: €15,6 млрд на 348 супутників, тобто, за нашим розрахунком, ~$52 млн на супутник 26 L, бо в ці гроші входять 18 великих супутників на середній орбіті, наземний сегмент і 12 років роботи. Німецька SATCOMBw 4 — €8–10 млрд за 100–200 військових супутників 24 M.

Терміналів у сотні разів більше, ніж супутників, але в нашому кошторисі вони займають лише 3–10% початкових витрат; великою статтею вони стають, якщо купувати десятки тисяч військових терміналів по $5–10 тис. SpaceX за кілька років знизила собівартість свого термінала з ~$3 тис. до менш як $600 89 M, а у 2026 році продає Starlink Mini в США за $149 90 M. Але так дешево виходить лише в мільйонних серіях. Військовий Starshield Велика Британія, за повідомленнями, купувала по £4–7 тис. (~$5 300–9 300) за штуку 91 L, а термінал класу OneWeb важить понад 10 кг і коштує $7–10 тис. 64 M. Термінали нового виробника для української мережі коштуватимуть ближче до другої групи: $5–10 тис. за штуку. 20 тис. терміналів по $5–7 тис. — $100–140 млн; 50 тис. — $250–350 млн L.

Решта статей витрат менші, але без них мережі немає. Наземна станція коштує $5–15 млн 92,93 L. Оптичний термінал для лазерної лінії між супутниками у 2023 році коштував ~$1 млн, і аналітики чекають падіння до $100 тис. до 2030 року 94 M. Частоти — найдешевша й найповільніша стаття: збори Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) вимірюються тисячами швейцарських франків 95 L, але нова заявка має пройти погодження з іншими операторами. На введення системи в дію дають 7 років (досить одного супутника на орбіті), а після закінчення цього строку правила вимагають мати 10% заявлених супутників через 2 роки, 50% — через 5 і 100% — через 7, тобто через 9, 12 і 14 років від подачі 96,97 H. Експлуатація теж не безкоштовна: Iridium із 66 супутниками витратив у 2025 році $197,6 млн на собівартість послуг і ще $100 млн на капітальні витрати 98 H.

06 · КошторисТри сценарії: $1,4 млрд за мінімум на 1 200 км, $3,2 млрд — «як Starlink» на 550 км, $3,6 млрд — військовий із запасом

Ми склали кошторис для трьох сценаріїв за однією моделлю. Та сама модель працює в калькуляторі нижче, тож усі числа можна перевірити й змінити L. Спільні припущення такі. Запасних супутників — 10–15%. Запуск Falcon 9 коштує $74 млн за офіційною ціною і везе ~13 т (середнє по місіях Falcon 9 за проспектом SpaceX, яке ми не змогли перевірити повністю; максимум на низьку орбіту — 17,5 т) 99 L; на кожну орбітальну площину потрібен щонайменше один запуск. Наземних станцій — 6–8 по $10 млн, плюс $100 млн на центр керування та наземну мережу. Ще 30% — на розробку, інтеграцію, страхування й керування програмою. Експлуатація — $100–150 млн на рік. Термінали входять у початкові витрати.

Три висновки з цих чисел. Перший: запуск — не головна стаття. У сценарії A він займає 21% початкових витрат, у C — 12%; більше коштують самі супутники (37% і 52%) L. Двадцять років тому було навпаки: за історичної ціни $18,5 тис. за кг вивести супутник масою 700 кг коштувало б ~$13 млн — більше, ніж сам супутник 69 L.

Другий: висота орбіти впливає на вартість більше, ніж ціна ракети. Сузір’я на 550 км утричі численніше, а супутники там живуть удвічі коротше, бо атмосфера гальмує їх і вони сходять з орбіти за кілька років. Наприклад, у 2026 році SpaceX опускає ~4 400 своїх супутників з 550 до 480 км, щоб несправні швидше згоряли 100 M. За 10 років сценарій B коштує $6,5 млрд, із яких $2,2 млрд — заміна всіх супутників L. На 1 200 км супутник служить ~10 років, як закладено в Telesat 101 L, але сам із такої висоти не зійде: уже на 800 км природне сходження, за оцінкою ЄКА, триває 100–150 років 102 M. Тому потрібен двигун, щоб відвести супутник після служби. Якщо ж супутники на 1 200 км прослужать не 10, а 5–7 років, десятирічна вартість зростає до $2,7–7,4 млрд L.

Третій: усі сценарії в межах одного річного бюджету. $1,4–3,6 млрд початкових витрат — це 2–6% оборонних видатків, закладених у проєкт бюджету-2026 (₴2,8 трлн за курсом ₴45,7 за долар, тобто ~$61 млрд) 14 M. ЄС лише на 2026 рік запропонував Україні €28,3 млрд позики на оборонну промисловість у межах €90 млрд на 2026–2027 роки 103 H. Гроші на перший етап знайти реально; питання в тому, хто вирішить, на що саме їх витратити.

07 · СтрокиСкільки часу: 2,6–6,6 року до першого запуску в реальних програмах; за нашим базовим планом — близько трьох років до запуску й чотирьох до сервісу

Гроші знайти простіше, ніж скоротити строки. У дев’яти програмах, які ми порівняли, від формального рішення (контракту, дозволу регулятора) до першого запуску минало від 2,6 року (демонстраційна серія SDA) до 6,6 (Iridium NEXT), а до першого сервісу — 5,3–7,8 року в завершених програмах (у планах, які ще не виконано, — 4,6–6,4; для OneWeb 7,8 року — час до глобального покриття) 20,21 L. У більшості — 3–4 роки до запуску. Навіть SpaceX, яка має власні ракети й завод, від оголошення Starlink у січні 2015 року до публічного бета-тестування в жовтні 2020-го йшла 5,8 року 104 M.

Найшвидше рухалися ті, хто купував стандартне. SDA у 2020 році замовила 20 супутників на готових платформах у двох постачальників за фіксованою ціною і запустила перші через 2,6 року 105 M. Але навіть вона запізнилася: першу бойову серію запустили на рік пізніше плану, а потім на пів року зупинили запуски через проблеми з охолодженням, електрорушіями й лазерними терміналами 106 M. Польща отримала від ICEYE систему з чотирьох радарних супутників і наземної частини менш ніж за 12 місяців після контракту на ~€200 млн 107 H — це швидко, але для готового продукту спостереження, а не для мережі зв’язку.

Ми склали три календарні плани розгортання з рішенням на початку 2027 року L. Швидкий: купити готові супутники з наявної лінії (наприклад, на платформі, яку вже виробляють для іншого замовника), використати частоти партнера й отримати місця на Falcon 9 — сервіс приблизно в середині 2029 року. Базовий: новий супутник на готовій платформі, власна заявка в МСЕ — кінець 2030 року. Повільний: власна розробка в кооперації з європейськими партнерами, як IRIS², — 2033 рік.

Окрема причина затримок — частоти. Нова система має подати заявку до МСЕ і погодити її з тими, хто вже працює в тих самих діапазонах, — передусім зі SpaceX, OneWeb і Amazon. Від подачі до сповіщення про систему мине щонайменше кілька місяців, а погодження зазвичай триває роками 108 M. Обійти це можна, якщо супутники працюватимуть за заявкою держави-партнера: такі угоди можливі, але ми не знайшли публічних прикладів для військової системи L. Друга причина — виробництво: Amazon збудувала понад тисячу супутників, але комерційний сервіс досі не запустила 83 M, а Telesat переносила початок глобального сервісу через затримку мікросхем для антен 109 M.

Історія галузі нагадує, що перші сузір’я рідко окупаються. Iridium почав роботу в листопаді 1998 року і збанкрутував через дев’ять місяців; активи вартістю ~$5 млрд у 2000 році продали приблизно за $25 млн, і саме уряд США заплатив $72 млн, щоб мережа не згасла 110,111 M. OneWeb збанкрутувала в березні 2020 року посеред розгортання 112 M. Для військової мережі це менш важливо: її мета — не прибуток, а гарантований зв’язок. Але програма має бути профінансована наперед на весь строк, інакше вона застрягне посередині.

08 · Хто будуєХто вже будує свої мережі: Україна, Німеччина, ЄС, Туреччина — і з якими строками

Україна не перша, хто вирішив не покладатися на одного постачальника. За підрахунком Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), європейські країни до 2030 року оголосили щонайменше $109 млрд військових космічних витрат, зокрема €35 млрд — Німеччина 113 M. Ось головні проєкти, що стосуються зв’язку на низькій орбіті.

Ще один шлях — купувати ємність у європейського оператора. Eutelsat, якій належить OneWeb, після рекапіталізації на €1,5 млрд у 2025 році значною мірою належить французькій державі (29,65%) та британському уряду (10,89%) 122,123 M. Вона замовила в Airbus 440 нових супутників для заміни першого покоління, а у вересні 2026 року дозволила почати роботу ще над 229 (разом 669) 124 H, а Франція з 2026 року купує в неї суверенну ємність за програмою CENTAURE — до €350 млн за вісім років 125 H. Для України в цьому шляху два обмеження: термінали OneWeb великі й дорогі, а Німеччина, яка оплачувала сервіс в Україні, у квітні 2025 року профінансувала менш як 1 тис. терміналів 43 M.

Порівняння з іншими середніми державами показує, що для них нормальний масштаб — десятки або перші сотні супутників і 5–10 років. Тайвань не отримав Starlink, бо SpaceX вимагала контрольного пакета в спільному підприємстві 126 M, а у 2025 році, за даними Taipei Times, скоротив власний план до чотирьох супутників з першим запуском у 2029 році 127 M. Південна Корея лише в липні 2026 року офіційно розпочала програму: суверенну мережу вона хоче мати до 2035 року 128 L.

09 · ОрендаОрендувати чи будувати: відомі рахунки за Starlink — $23–50 млн на рік, власна мережа — $0,24–0,65 млрд на рік

Порівняння з орендою незручне для прихильників власної мережі. Польща платить за підписку на Starlink для України близько $50 млн на рік 15 M, а за 2022–2024 роки разом із терміналами витратила ~$84 млн 129 M. Контракт Пентагону на Starlink для України на рік (червень 2023 — травень 2024) становив $23 млн 130 M. Франція купує суверенну ємність OneWeb за ~€35 млн на рік 125 H. Власна мережа за нашою моделлю обходиться в $0,24–0,65 млрд на рік у середньому за 10 років L — у 5–28 разів дорожче, ніж відомі рахунки окремих платників. Загальну суму, яку всі платники віддають за Starlink для України, ніхто не публікує.

Але оренда дешева, поки продавець не змінить умов. Навесні 2026 року SpaceX підняла Пентагону ціну терміналу на американських дронах LUCAS з ~$5 тис. до ~$25 тис. на місяць — за тарифом для авіації 131 M. За такою ціною 1 000 терміналів на дронах коштували б $300 млн на рік — на чверть більше, ніж у середньому коштує власна мережа зі сценарію A (~$240 млн) L. Італія в січні 2025 року обговорювала угоду зі SpaceX на €1,5 млрд за п’ять років лише для урядового зв’язку і не підписала її 132 M.

Тому власна мережа — це не економія, а страховка. Її ціну варто порівнювати не з підпискою, а з втратами, які дає одна ніч без зв’язку для ударних дронів і перехоплювачів, як 14 жовтня 2026 року 2 M. Імовірно, найдешевша страховка — комбінована (окремо ми її не рахували): лишити Starlink як основний канал для масового користувача, а власне мінімальне сузір’я й ємність європейських операторів тримати для критичних завдань — керування дронами глибокого ураження, командних мереж, морських дронів. Для них 2–20 Гбіт/с на країну досить для керування й телеметрії, а скільки лишиться на відео, залежить від того, яку частку ємності супутник спрямує на Україну L.

10 · КалькуляторЗберіть своє сузір’я: висота, клас супутника, ракета, термінали — і що з цього вийде

Калькулятор використовує ту саму модель, що й сценарії вище L. Кількість супутників і орбітальних площин для кожної висоти взято з нашої симуляції. Решту можна змінити: ціну й масу супутника, ракету, кількість і ціну терміналів, наземних станцій, строк служби, частку ємності, яку супутник спрямовує на Україну. Модель свідомо проста: вона не враховує фінансування, інфляцію, страхові виплати й затримки.

Кілька спостережень, які легко перевірити в калькуляторі. Перехід з комерційного класу на військовий збільшує початкові витрати приблизно в півтора раза — більше, ніж будь-яка зміна ракети. Starship із ціною ~$90 млн за 100 т не скорочує кількість запусків для 550 км: усе одно потрібен окремий запуск на кожну з 10 площин, тож запуски обходяться дорожче ($0,9 млрд проти $0,74 млрд) L. А подвійне покриття на 1 200 км (90 супутників) дає більше супутників над головою, ніж одинарне на 550 км (160 супутників): 2,7 проти 1,9, і з довшим строком служби.

11 · МежіЧесність і обмеження

12 · ЗапитанняЧасті запитання

13 · ДаліЧитайте також

14 · ДжерелаДжерела і методика

Номер у тексті веде до джерела. Мітки: H — первинне джерело (звітність компанії, документ уряду чи регулятора, рецензована стаття), M — вторинне джерело або звірене з кількох, L — оцінка, заява компанії чи посадовця, одне непідтверджене джерело або наш розрахунок. Дані зібрали й перехресно перевірили 16 ШІ-агентів: на кожен із восьми напрямів один збирав факти, другий намагався їх спростувати. Спростованих тверджень не виявилося; з 296 перевірених 41 виправлено, а 21 підтвердити не вдалося (такі твердження позначено L або застереженнями в тексті). Ще двоє агентів-рецензентів звірили текст із дослідженнями. Симуляцію покриття ми написали самі (Python, перевірка на схемі Iridium), калькулятор використовує ту саму модель вартості, що й графіки сценаріїв. Усі суми — у доларах США, якщо не сказано інше; євро перераховано за курсом ~1,165.

1. Українська правда — обмеження швидкості терміналів, 14 жовтня 2026. pravda.com.ua M
2. Reuters — обмеження б’є по перехоплювачах і ударах середньої дальності. devdiscourse.com M
3. WSJ через Kyiv Post — кого зачепило обмеження, 21 жовтня 2026. kyivpost.com M
4. Reuters із посиланням на WSJ — Маск наказав уповільнити сервіс. staradvertiser.com M
5. Маск: Starshield належить уряду США. cbsnews.com M
6. Лист про наміри Міноборони, Nokia та ICEYE, 22 жовтня 2026. aljazeera.com M
7. Зеленський: Україна будує систему, подібну до Starlink, 4 жовтня 2026. euromaidanpress.com M
8. Незалежний розрахунок мінімального сузір’я для України (дослідник). arxiv.org L
9. KeepTrack — геометрична модель покриття Києва. keeptrack.space L
10. Supercluster — реальна швидкість Starlink на фронті. supercluster.com M
11. Spaceflight Now — прайс SpaceX: $74 млн у 2026 році, $70 млн у 2025-му. spaceflightnow.com M
12. SpaceX — проспект емісії, 2026: маса на орбіті. sec.gov M
13. Запуски Ariane 6 у 2025–2026 роках. en.wikipedia.org M
14. Мінфін, проєкт бюджету-2026 (через DOU і Dev.ua). dev.ua M
15. Сікорський і Маск, 9 березня 2025 року. aljazeera.com M
16. Telesat і MDA — контракт на 198 супутників Lightspeed, 2023. kratosspace.com M
17. Air & Space Forces — SDA: $1,8 млрд за 126 супутників (York $382 млн, Lockheed $700 млн, Northrop $692 млн). airandspaceforces.com M
18. SDA — контракти Tranche 2 Transport Beta. bcsatellite.net M
19. Rocket Lab — $515 млн за 18 супутників SDA. meritalk.com M
20. Роки від рішення до першого запуску (розрахунок дослідника). en.wikipedia.org L
21. Роки від рішення до першого сервісу (розрахунок дослідника). en.wikipedia.org L
22. Kyiv Post і DCD — план Stetman на 360 супутників. kyivpost.com M
23. Мілітарний — фінансування UASAT. militarnyi.com M
24. heise — SATCOMBw 4: власне сузір’я Бундесверу. heise.de M
25. Європейська комісія — угода про реалізацію IRIS², 7 серпня 2026. euspa.europa.eu H
26. Atlas Institute — IRIS² і супутникова гонка: оцінка вартості €15,6 млрд. atlasinstitute.org M
27. Федоров просить Маска про Starlink, 26 лютого 2022 року. en.wikipedia.org M
28. CNN і USAID — термінали Starlink в Україні, 2022. en.wikipedia.org M
29. Interfax-Україна — Федоров: понад 50 тис. терміналів, вересень 2025. interfax.com.ua M
30. SkyCommons — трекер супутникових систем: Україна, березень 2026. skycommons.okfn.org L
31. Supercluster — Володимир Степанець про термінали в Україні, березень 2026. supercluster.com L
32. CNN — лист SpaceX до Пентагону від 8 вересня 2022 року. kvia.com M
33. CBS News — Маск відмовив у покритті біля Криму. en.wikipedia.org M
34. Гвінн Шотвелл про обмеження Starlink для дронів, лютий 2023. en.wikipedia.org M
35. Reuters — Starlink у переговорах про корисні копалини, лютий 2025. aljazeera.com M
36. CBS News — Зеленський про обмеження, 17 жовтня 2026. cbsnews.com M
37. Міноборони України — верифікація терміналів Starlink, 2 лютого 2026 року. mod.gov.ua H
38. Kyiv Independent — як реєструють термінали Starlink. kyivindependent.com M
39. Повідомлення про відключення російських терміналів, 5 лютого 2026. yahoo.com L
40. Джонатан Макдавелл — статистика Starlink, 26 жовтня 2026. planet4589.org H
41. SpaceX — результати третього кварталу 2026 року. sec.gov H
42. SpaceX — сегмент зв’язку, третій квартал 2026 року. sec.gov H
43. Reuters — Німеччина оплачує OneWeb в Україні, квітень 2025. yahoo.com M
44. Період кругової орбіти (розрахунок; перевірено за Turner, SSC16). s3vi.ndc.nasa.gov H
45. Тривалість видимості супутника (розрахунок). arxiv.org L
46. Turner — регіональні сузір’я на низькій орбіті, SmallSat 2016. s3vi.ndc.nasa.gov H
47. Частка сузір’я над Україною (розрахунок дослідника). arxiv.org L
48. Зона видимості супутника за кутом місця (розрахунок). arxiv.org L
49. OneWeb першого покоління: 648 супутників на 1 200 км. en.wikipedia.org M
50. Найкращий нахил орбіт для 44–53° пн. ш. (розрахунок). arxiv.org L
51. Iridium NEXT — робочі й запасні супутники (9 на орбіті у 2019 році, ще 5 — у 2023-му). en.wikipedia.org M
52. Мінімальне сузір’я для України з Чорним морем, 41–53° пн. ш. (розрахунок дослідника). arxiv.org L
53. Джонатан Макдавелл — супутники Starlink за орбітальними оболонками. planet4589.org M
54. Pachler та ін., MIT — порівняння сузір’їв за заявками. nitrd.gov M
55. Pachler та ін., MIT — максимальна швидкість на супутник. nitrd.gov M
56. Stifel — модель економіки Starlink, червень 2024. stifelinstitutional.com L
57. ISPreview — ємність Starlink V2 mini. ispreview.co.uk M
58. SpaceX — звіт про прогрес 2024 року: Starlink V3. ispreview.co.uk M
59. Mezha — Starlink на наземних роботах. oboronka.mezha.ua M
60. Мінімальна затримка через геостаціонар. en.wikipedia.org M
61. Фізична межа затримки на низькій орбіті (розрахунок). arxiv.org L
62. SpaceX — оновлення мережі Starlink, липень 2025. theregister.com M
63. Ookla — затримка Starlink у США, друга половина 2025 року. benton.org M
64. Supercluster, KeepTrack, Euronews — ціни терміналів OneWeb. euronews.com M
65. OneWeb першого покоління: без міжсупутникових ліній. en.wikipedia.org M
66. The Record — наслідки атаки на KA-SAT. therecord.media M
67. Janes — українські фахівці РЕБ про «Волна Купол Гарант», 1 жовтня 2026. janes.com M
68. Secure World Foundation — Global Counterspace Capabilities 2026. swfound.org H
69. Harry Jones (NASA) — The Recent Large Reduction in Space Launch Cost, 2018. ntrs.nasa.gov H
70. Harry Jones (NASA) — ціни запусків у доларах 2018 року. ntrs.nasa.gov H
71. CSIS Aerospace Security — вартість запуску на низьку орбіту. ourworldindata.org M
72. Falcon 9 — корисне навантаження на низьку орбіту. en.wikipedia.org M
73. Ціна Falcon 9 за кг (розрахунок за прайсом). payloadspace.com M
74. Payload Space — фактична ціна кілограма на Falcon 9. payloadspace.com M
75. Зовнішні оцінки собівартості запуску Falcon 9. en.wikipedia.org L
76. SpaceX — проспект емісії (S-1/A), 2026: кількість запусків. sec.gov H
77. Джонатан Макдавелл — орбітальні запуски за роками. planet4589.org H
78. OneWeb після втрати «Союзу»: строки запусків на LVM3 і Falcon 9. en.wikipedia.org M
79. SpaceX — проспект емісії: запуски в першому кварталі 2026 року. sec.gov M
80. SatNews — несправність турбонасоса скорочує план Ariane 6. satnews.com M
81. Вікіпедія — оцінки ціни Ariane 6. en.wikipedia.org L
82. Isar Aerospace — Spectrum на орбіті з другої спроби. en.wikipedia.org M
83. Light Reading — Amazon Leo: виробництво проти запусків. lightreading.com M
84. Вікіпедія і TelecomTV — 14-й політ Starship. telecomtv.com M
85. Motley Fool про річний звіт Voyager Technologies: $90 млн за запуск. fool.com L
86. Terzi, Nicoli — From Sputnik to Starship, PNAS Nexus, 2026 (модельний прогноз). bennettschool.cam.ac.uk M
87. Terran Orbital — контракт Rivada на 300 супутників. advanced-television.com L
88. Eutelsat і Aerospacelab — контракт на 264 платформи IRIS². aerospacelab.com H
89. SpaceX — собівартість термінала, вересень 2023. driveteslacanada.ca M
90. Notebookcheck — ціна Starlink Mini у США, жовтень 2026. notebookcheck.net M
91. Reuters через Вікіпедію — термінали Starshield для Великої Британії. en.wikipedia.org L
92. Наземна станція OneWeb в Анголі: витрати. mobileeurope.co.uk L
93. Hughes — контракт на наземну мережу OneWeb. satellitetoday.com M
94. Euroconsult — ціни оптичних терміналів міжсупутникового зв’язку. nova.space M
95. МСЕ — збори за обробку заявок на супутникові мережі. itu.int L
96. МСЕ — введення в дію негеостаціонарних систем. itu.int H
97. МСЕ — Резолюція 35 (Rev. WRC-23): етапи розгортання. itu.int H
98. Iridium — річний звіт 2025 року. sec.gov H
99. SpaceX — проспект емісії: середня маса на запуск. sec.gov M
100. SpaceX опускає ~4 400 супутників до 480 км, січень 2026. en.wikipedia.org M
101. Telesat Lightspeed — строк служби супутників (план 2016 року). spaceq.ca L
102. ЄКА — час природного сходження з орбіти. universetoday.com M
103. Європейська комісія — позика €90 млрд для України. eeas.europa.eu H
104. Хронологія Starlink від оголошення до бета-тесту. en.wikipedia.org M
105. SDA — контракти Tranche 0, 2020. en.wikipedia.org M
106. Breaking Defense — SDA відновлює запуски, липень 2026. breakingdefense.com M
107. ICEYE — система MikroSAR для Польщі менш ніж за 12 місяців. iceye.com H
108. МСЕ — строки процедур заявки. itu.int H
109. Telesat — перенесення глобального сервісу Lightspeed. spaceq.ca M
110. Spaceflight Now — Iridium продано приблизно за $25 млн, грудень 2000. spaceflightnow.com M
111. Уряд США платить $72 млн, щоб зберегти Iridium. en.wikipedia.org M
112. OneWeb — раунди фінансування й банкрутство 2020 року. en.wikipedia.org M
113. IISS (через Defence24) — ціна європейської військової космічної автономії. defence24.com M
114. GomSpace і Stetman — спільне підприємство UASAT. satnews.com M
115. Space Intel Report — гарантії ЄС для UASAT. spaceintelreport.com M
116. Nokia та ICEYE — партнерство для суверенного зв’язку, 1 жовтня 2026. nokia.com L
117. esut.de — SATCOMBw 4: 40 супутників до 2029 року. esut.de M
118. EUSPA — IRIS²: перші запуски до 2029 року. euspa.europa.eu H
119. GOVSATCOM запрацював 27 січня 2026 року. en.wikipedia.org M
120. Quwa — ASELSAN представила ASTRALINK. quwa.org M
121. Supercluster — російське сузір’я «Расвєт». supercluster.com L
122. Eutelsat — збільшення капіталу на €1,5 млрд, 2025. eutelsat.com H
123. Eutelsat — акціонери після збільшення капіталу. whitecase.com M
124. Eutelsat — замовлення 440 супутників OneWeb в Airbus. eutelsat.com H
125. Eutelsat — контракт CENTAURE з DGA. eutelsat.com H
126. Тайвань і вимога SpaceX щодо контрольного пакета. dtnext.in M
127. Taipei Times — TASA запустить чотири низькоорбітальні супутники, 31 березня 2025. taipeitimes.com M
128. DIGITIMES — Південна Корея стартує програму низькоорбітального зв’язку. apps.digitimes.com L
129. Міністерство цифрових справ Польщі — витрати на Starlink для України. en.interfax.com.ua M
130. Bloomberg — контракт Пентагону на Starlink для України. unn.ua M
131. Reuters (через LIGA.net) — SpaceX уп’ятеро підняла ціну для Пентагону. biz.liga.net M
132. Reuters — Італія обговорює угоду зі SpaceX, січень 2025. yahoo.com M
133. Ukrainska Pravda — графіки закупівлі дронів за позикою ЄС. pravda.com.ua M

Read this briefing in English →